Волинянко. волиняночко – моя доле, моя панночко,
Чорноброва полісяночко з мавкою в душі,
Я люблю тебе, русявочко, моя пісне, моя ласочко,
Пригорну тебе до серденька під зірок ковші.
Грає небо переливами, двоє ми були щасливими,
Цілувались попід вербою, де цвіла любов,
Хмари враз пішли зрадливими, зорі всі були цнотливими,
Та горіли в небі зіроньки ясно знов і знов…
Полісянко, полісяночко, вийди. сонечко, на ганочок,
Очі з льонової квіточки і полон душі…
Нехай квітне ясний раночок, для таки чарівних паночок,
Де зріднились в небі зіроньки – стали на чужі.
Волинянко. волиняночко – моя доле, моя панночко,
Чорноброва полісяночко з мавкою в душі,
Я люблю тебе, русявочко, моя пісне, моя ласочко,
Пригорну тебе до серденька під зірок ковші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2015
автор: Віталій Назарук