Втікає час як молодість з очей
Бажання мерхнуть наче зорі на світанку
І рок-н-рольне братство вже чуже
В торгівлю подались усі колишні панки
Народ ліниво споживає будні
Усі усім вовки і кожен сам за себе
Країна жде коли поверне блудний
її нащадок
зітканий з ланів і неба
Їх душі виїла страшна зневіра
Спустошила серця байдужість золота
Ховаючись за посмішкою звіра
вони плюються жовчю в Божі небеса
На смітниках поети і пророки
Ідеям ще в утробі жах ламає ребра
Пришвидшують у вічність свої кроки
усі нащадки
зіткані з ланів і неба
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606775
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2015
автор: Валентин Терлецький