Забуваю, сутулячись на холодному вiтрi,
Що життя означає ходити прямо
I усмiхатись у вiдповiдь
I на запитання
Говорити завжди правду,
Окрiм тих випадкiв,
Коли хочуть знати,
Як у мене справи.
Жити.
Бо коли перед тобою
Розiйшовся ґрунт
I розкрились небеса,
А рай i пекло
З’єдналися в одне,
Ти розумiєш, що
Найкраще жити на землi.
Жити на повну, на швидкостi,
На гранi, на струні...
Як генiальний актор...
Бо все решта – лише iснування
Не варте нi пекла, нi раю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606708
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2015
автор: Yana Тymur