в стогін

і  не  потрібно  нічого
ані  чорної  самоти
ані  суму  печалі  та  болю
задля  того  щоб  бути
з  цим  світом  на  ти
задля  того  щоб  бути
у  нім  собою

і  коли  ти  вже  йдеш
до  мети
цілісно
не  частково
перетворившись
в  промінь
світ  зів'ється  в  тобі
наче  вуж
як  безодня  осінніх
калюж

в  стогін

13  вересня  2015  [16:45]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606685
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.09.2015
автор: Віктор Шупер