Се почуття - енергія вулкану,
Гігантська хвиля, що із вітром гомонить...
Се неозорий шлях меридіану,
Який перетинає обрії століть.
Се почуття - незвідане, бурхливе...
Лататтям білим огорнуло часоплин.
Гойдається на зоряних вітрилах,
Солодить душу...і гірчить...наче полин.
Без крихти фальші, у моїх долонях...
Воно, мов Галатея, зліплене із мрій.
Се почуття засіло там...у скронях...
Керує надтональним світом двох стихій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2015
автор: Лілея Дністрова