Моя чарівна Батьківщина!
Квітуча, сонцем оповита.
Ми всі – немов одна родина,
І кращої немає в світі.
Твій щирий голос правди і свободи
Лунає все гучніше крізь віки.
А дух величного народу
Заповнює мої думки.
Що ж сталося з тобою, моя ненько?
Чому сини твої так швидко полягли?
І через що ти сльози ллєш частенько,
Благаючи про мир на цій землі?
Я твердо знаю: так не має бути.
І вірю в те, що день настане
Коли ми всі щасливо будем жити,
Не згадуючи цих подій обману.
Рідненька, ти для мене диво!
Найкращої на всій Землі нема.
І посміхнешся ти щасливо,
Коли закінчиться війна…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606624
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 14.09.2015
автор: Каріна Луна