Ти боявся вічності

Звичайно,  вона  збирається  сказати,
що  вона  щаслива  за  тебе,
готова  посмішку  тобі  подарувати,
але  подивись  в  її  очі  -
там  нікого  -  крім  тебе.

Не  потрібно  її  ламати,
вона  й  так  отримала  "/щасливу/"  долю,
ти  прийди  до  неї,
постукай  в  двері  
і  просто  візьми  її  долоню.

Її  душа  полине  до  небес,
а  розум  не  буде  заважати,
ти  тільки  скажи  їй  те,
що  хотів  би  мамі  сказати.

Вона  чує  кожен  твій  подих,
вона  знає,  де  в  тебе  болить,
але  ти  її  добре  не  знаєш,
щоб  говорити  про  її  біль.

Ти  не  захотів  її  вивчити.
Тобі  було  важко?  -  та  ні,
ти  боявся  вічності,
яку  вона  хотіла  віддати  тобі.

Вона  ходила  по  щасливих  вулицях,
як  дворняжний  кіт,
а  тепер,  побачивши  її  щасливою  -  
ти  пройди  мимохід.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606389
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2015
автор: Ватрушка