Я все бачу вночі крізь закриті вічі,
я крізь сон ловлю твоїх повідомлень звуки…
Митці створили наші обличчя та руки:
мої - Ботічелі, а твої – Да Вінчі.
Зупиниш, коли на край світу зберуся?
Викину в космос свою небезпечну зброю.
Мій перезапуск - після знайомства з тобою…
Якщо всі раптом підуть, то я лишуся.
Ти завжди розумієш, про що ідеться,
лиш ти робиш кінець моїх казок можливим…
Відпочину, як побачу тебе щасливим,
і радісно помру від зупинки серця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606233
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2015
автор: Олена Мальва