Вже вечір сонце сповиває.
Зірки, мов пір'я із перини...
На землю місяць поглядає
Неначе хлопець на дівчину.
Вже їдуть сни Чумацьким Шляхом,
Вляглись на возі, що рипить.
Поглянь, підкова, з мідним цвяхом
На стежці місячній блищить.
Туманом вкрилися долини,
Ліси затихли. У гаю
Щепоче вітер до калини:
"Засни, кохана. Люлі - лю...".
Всміхнувся в сиві вуса вечір:
"Тихенько, сонце не збудіть!"
Сни обіймають нас за плечі
З солодко- гіпнотичним: "Спіть!"
Valentyna Uroda 06/09/2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2015
автор: Гонорова пані