Я так люблю дивитися у небо

Я  так  люблю  дивитися  у  небо
І  зазирати  у  кожнісіньку  хмаринку.
Я  все  ж  шукаю  й  мені  дуже  треба
Знайти  загублену  шпаринку.

Вночі  те  небо  мармурове
І  хмари  в  хаотичних  рухах.
Бо  сонце  сіло  пурпурове
Десь  у  старих  зелених  кручах.

А  я  дивлюся  знову  в  небо
Воно  сумне,  бо  сизо-чорне.
Я  про́шу,  що  не  плач  не  треба
Та  дощ  у  мить  весь  світ  огорне.

Сьогодні  поряд  я  з  тобою
Мені  всміхаються  всі  зорі.
Ми  загорнулися  травою
І  дивимось  на  місяць  в  повні.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2015
автор: Olesia Bellamy