) ) ) )

Мені  подарунків  дорогих  не  треба,
шикарних  слів  і  коментів  гучних,
моя  адреса  там  де  сонце  й  небо,
а  прихисток  -  де  сяйво  зір  нічних.
Можливо  я    незрозуміла  вам,
характер  мій  ну  звісно  не  дарунок,
і  усміхаюсь      не  усім  вам,
а  на  вустах  прихований  мій  смуток.
я  не  така  як  всі,  я  бачу  іншим  світ.
і  мислю  я  можливо  й  легковажно,
та  розум  мій  не  розум  моїх  літ,
він  старший  мене  і  від  того  страшно.
Ви  скажете  що  я  життя  незнаю,
що  мало  прожила    й  небачила  всього,
що  помилок  своїх  я  непризнаю,
панове  помиляєтесь,  пізнала  усього.
Дало  мені  життя  урок  хороший,  
за  небагато  моїх  юних  літ,
у  натовпі  людей    я  просто  перехожий,
в  душі  якого  темний,  дикий  світ.
Я  усміхаюсь  сонцю,  та  ніхто  не  бачить.
співаю  пісню  так  щоби  ніхто  не  чув,
думок  моїх  ніхто  не  розтлумачить,
бо  мову  серця  він  навік  забув.
Ну  що  ж    панове  мої  люди,
прийміть  такою  вже  яка  я  є,
пишіть  листи  мені  ви  звідусюди,
адреса  там  ,де  в  неба  сонце  є

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2015
автор: Наталка Шевчук