Композиція на вірш автора Шон Маклех :: Біле і чорне



 [i]«Про  те,  як  тиша  всіх  століть  
   безсмертних  щастю  вчить…»[/i]
                           (Вільям  Батлер  Єтс)                  

 У  чорноті  небес  блукає  білий  кіт  –  
 Такий  самотній  серед  порожнечі
 Муркоче  коло  Всесвіту  воріт,
 Самотність  пророкує  і,    до  речі,
 Читає  позабутий  манускрипт
 Написаний  на  камені  дольмена.
 Менгір  мовчить,  а  в  темних  нішах  крипт
 Монахи  написали    про  бої  й  знамена
 Народів  зниклих  і  літописи  важкі
 Де  кожна  літера  тяжка  й  черлена  –  
 Де  королі  Ірландії,  де  кланів  ватажки?
 Все  зникло…  І  нащадок  збайдужілий
 На  шибках  пальцем  вимальовує:  «Нудьга!»
 І  нарікає,  що  життя  марудне,
 Марнує  дні  свої  і  в  сірі  будні
 Відтінок  буруватий  додає  вина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605822
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.09.2015
автор: Віктор Ох