Аби не було розчарування пий гірку каву ще вдосвіта,
коли небо висипає на землю безвинну наготу,
а заблукалий місяць намагається сховати
свій вчорашній блуд.
Лише після того, як втихомириш нудкість у своєму горлі,
ступай на першу східку позолоченої драбини,
що дереться вгору, поки не видно сонця,
і не знає, як їй чинити опісля його заходу...
(10.09.15)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2015
автор: Леся Геник