Не тримай мене,
Відпусти!
У мені розчинилась осінь -
З божевільно рудим волоссям!
Не стрічав я такої досі...
Відпусти мене
І, прости.
Пам"ятатиму
Я... А ти -
Не тримай лиш, прошу, образи.
Не судилось нам бути разом.
Почуття - на шматочки вази...
І палають між
Нас мости.
Літнім поглядом
Проведи...
Не дивися мені навпроти.
Я підсів на її наркотик...
Розімкни цей прощальний дотик:
Відпусти мене
І, прости.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2015
автор: Бойчук Роман