[i]Зачекався мене на піщаному
ти узбережжі...
Я до тебе прийду…
через біль...
урагани, погром!..
Ніжно глянеш у вічі,
погладиш волосся уперше.
Нехай заздрять усі, що нам
хо́роше буде обом.
Припливу я із мандрів шалених
в обійми зати́шні,
У лагуну безві́тря полину
з лабет метушні.
Поєднаємо душі наві́ки...
Ми - Ла́кшмі та Ви́шну.
І в ідилії-гавані
бурі мені не страшні.
Я читатиму серце твоє,
як молитву,
як мантру .
Зарина́ючи в лоно душі,
мов у Лотоса Храм .
Все! доволі кохання лишати
на потім, на завтра.
Я прийду...
подаровані крила
жагою віддам.[/i]
------------------------------------------------------------------
[b]Вишну[/b] -́в індуїзмі один з найважливіших і найбільш шанованих богів, хранитель світобудови.
[b]Лакшмі[/b] — дружина Вишну, місячна богиня щасливої долі і процвітання. Вважається, що вона приносить добробут і благословення людям. Також Лакшмі — богиня, що уособлює щедрість, щастя, бездоганність і справжню красу.
[b]Храм Лотоса[/b] - бахаїстський храм, розташований у місті Нью-Делі в Індії. Побудований у формі лотоса(27 кам’яних пелюсток з бетону покриті грецьким мармуром, а в центральний зал можна потрапити через 9 дверей). Відкритий для людей різних віросповідань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605402
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2015
автор: Уляна Яресько