Ридала ніч осколками зорі,
А Місяць рахував їх наче долі,
А ми під грушею, ще школярі,
Були удвох, кохана, із тобою…
Вже сад відцвів – змінилося життя,
Я цілував твої гарячі плечі,
Моя єдина, я ж тебе кохав,
Хоч я мовчав, бо зайві були речі.
Та й і тепер цілунки до душі,
Гармонія життєва в нас єдина,
Б’ються серця в осінній тишині,
Бо ти моя і нині половина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605373
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2015
автор: Віталій Назарук