[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EC-5i_dltpw[/youtube]
Десь ллється тихо музика з вікна,
А серце щось притихло, її слуха.
Невже, то знов звучить ота весна?
Скоріш всього осіння завірюха...
Прихована якась тонка печаль...
Мотив звучить притишено і ніжно,
Скидає, ніби з осені вуаль.
А як звучить!Схвильовано і слізно.
Це осінь плаче. Вторить мілка мжичка.
У такт мелодії між листям шарудить.
Яка чарівна осінь-молодичка!
За ким же може ніжно так тужить?
Як до лиця срібляста павутинка!
Чим зачаровує вона весь світ?
Та не така, як всі, ця осінь -жінка...
Хіба ти знаєш скільки їй вже літ?
Чарівна в смутку музика торкає.
І ти відчуєш, що це про твоє.
І вже до серця ближче підпускаєш,
Чому ж чуже, відчула, як своє?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2015
автор: Н-А-Д-І-Я