Давай писати музику тиші,
Моментів, що зникли давно.
Про почуття найсильніші
Створимо нове полотно.
Захід сонця у тисячі фарб,
Не лише чорних та сірих,
Створений природою скарб
З любов*ю, без жодної міри.
Давай разом кричати про нас
Під акорди нової релігії.
Руйнувати тендітний час,
Руйнувати наші ілюзії.
Давай втечемо в інший світ
Власного хворого розуму,
Залишимо собі заповіт
Без пустих та нікчемних роздумів.
Тепер ми ніхто, коханці у вигнанні,
У кольорових рамках з нічого
Давай же признайся мені,
Що обидва давно ми вже хворі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2015
автор: Анна Мокра