Не сприймайте цей вiрш, як тиск,
На свiдомiсть i розум людини!
Але, люди, ви чуєте писк
З шафи, скринi, пiдпiлля, щiлини?
Певно, той, хто навiть i чув,
Не прислухувався нiколи...
Шкода! Адже, саме то був
Шанс пiзнання власної долi.
Хто вам правильно вiдповiсть:
Коли вийдеш зi свого притулку -
Чи швидко потрапиш увись,
Чи згори покотишся, мов кулька?
Що очiкує за кутом,
Уявити заздалегiдь треба:
Чи впадеш у яму з лайном,
Чи зумiєш пiднятися в небо?
Нiхто долю свою не знає
I майбутнього не передбачить,
Окрiм тих, що бiльш-менш сприймають
Одкровення нашi - мишачi.
Аби змiст їх узнати весь,
Покидаючи вранцi квартиру,
Ви щоразу на кухнi десь
Залишайте... шматочок сиру!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604886
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 07.09.2015
автор: Mik (галицька миша)