[i]До 30-річчя загибелі Василя Стуса
в російській тюрмі[/i]
Як совість мого народу,
В тюремнії мури я б'юсь!
Верніте йому свободу!!!
Я вас проклинаю! Я - Стус!
І хай моє серце зболіло,
І холод трясе - землетрус,
Цей карцер - неначе могила,
Та, поки живий ще, я - Стус!
Папір цигарковий мережу,
Зізнанням душі молюсь!
Не втримати віршів і вежам
Дійду до народу, я - Стус!
В моїм поетичнім пориві
Не ждіте, що я десь зіб'юсь!
Грядущу, оновлення зливу
На всіх закликаю, я - Стус!
Катам же мого народу
Скажу, що я їх не боюсь!
Ще мало борців за свободу,
Та всі вже незламні, як Стус!
Якщо ж я в тюрмі загину,
Надіюсь, колись повернусь
На вільну свою Україну
В віршах і надіях, я - Стус!
4.09.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604856
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.09.2015
автор: Микола Серпень