* * *
Збігає час рікою, все мине.
Заселять землю зовсім інші люди.
Любіть мене, ненавидьте мене,
Та я була, я є й ще трохи буду.
Іще під сонцем йтиму по стежках,
Заплутаних стежках землі святої,
Ще будуть сум і радість у очах,
Поки забудусь в вічному спокої.
Ще попливу у синіх небесах
На крилах мрій і на вітрилах думки,
А по земних відбитках, по слідах,
Пройдуть колись далекі праонуки.
І запашна, смарагдова, жива,
Стрімкою нескінченною стрілою,
Знов піді мною виросте трава,
І лиш пізніше—буйством—наді мною.
2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2015
автор: ацеа