Ти монета, я монета,
по кругу блукаєм.
А навкруг,одні тенета,
Виходу не знаєм.
Нас кидають,бережуть.
Користуються невміло.
Наче цінність стережуть.
Нас кидають в діло.
Я не можу обірватись,
Та ж тобі під силу,
Ми не маємо зламатись,
Нас, не скотять у могилу.
І нехай мені не жити,
Та не ставте людям роги!
Хватить брате тобі мити,
Людською кров*ю ноги!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2015
автор: Ірина Сонячна