Це так чудово любити небо.
Іти просто по вулиці,не замічаючи людей,але відчуваючи увагу тільки його.
Небо із запахом троянд,завдяки якому цвітуть мої мрії.
Завжди таке ніжне і водночас далеке.
Часом воно із рожевим відтінком.
А іноді любить бути неначе темрява у безодні.
Та я не переставатиму любити його.
Воно завжди буде поруч,де б мене не заносили непередбачувані ситуації. Чи навіть самовільно покинувши рідну домівку,воно буде поруч.
Завжди спостерігатиме за мною.
Даруватиме новий день,неосяжні простори світу і апріорі незрівнянно красиві емоціі.
Залишатиме завжди шанс,який є великою необхідністю,щоб використати саме в цей момент.
Небо,яке завжди бачить мою радість та спостерігає за моїми слізьми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604742
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2015
автор: ananas_tia