О вулиця під кленами,
а вишні в білім цвіті
і річка радість венами
несе в недільнім світі...
Під білими хустинами
на стільчиках Бабусі,
а небо снами синіми,
джмелем гудуть у вусі...
Життя, як обруч котиться,
вже шамкає беззубо –
онуки, як два котики,
загралися так любо.
Село парне п'є молоко,
городи – весен цвітом.
Пахуче сіно віз Гнідко –
гарба, а ззаду діти...
Не забувається, в мені –
святе леліє пам'ять...
Немов босоніж по стерні...
З небес рожевих гами...
06.09.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604631
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2015
автор: Променистий менестрель