Маяк

Не  ідеалізую  
і  не  демонізую
тебе
себе  і  місто
де  щойно  народився
Щодня  іронізую
Багато  фантазую
про  тишу  і  про  грім  -  
душі  печальний  скрім

І  все  
що  бачив  я  
сховає  ця  земля  –  
кара  моя
І  все  
що  я  любив  
розвіється  як  дим  –  
і  знов  один

Вона  просила:  стеж
ця  ніч  не  має  меж
В  далекий  небокрай
молитву  надсилай
І  я  сміятись  міг
але  гірким  був  сміх
І  обірвався  спів
Вогонь  мій  скрижанів

І  все  
що  бачив  я  
сховає  ця  земля  –  
кара  моя
І  все  
що  я  любив  
розвіється  як  дим  –  
і  знов  один

Ранком  тихо  підкралось  лихо
Небо  не  впало  
а  просто  зникло
Тіні  за  столом  –  це  добро  зі  злом
і  я  між  ними  джокер
А  ти  вже  засинай
і  ще  мені  змішай
отруту  із  любов’ю
Нехай  це  буде  сон  -  
зачинений  кордон
але  я  хочу  ще
ще  
ще  
ще…

Хтось  тріщина  в  стіні
Хтось  квітка  у  вікні
Без  різниці  –  як
а  важливо  –  де
Хтось  ходить  по  воді
Хтось  крига  у  вогні
Засвіти  Маяк  -  
хтось  його  знайде

Нова  збірка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604615
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2015
автор: Валентин Терлецький