Схожі ми і наші долі,
Ми пройшли складні путі.
Одинокі ми обоє,
Одинокі і сумні.
Я - тополя серед поля,
А ти - явір вдалині,
І хоч схожі наші долі,
Та не сходяться путі.
Вітер листя рве тополі,
Явір гнеться до землі.
Чи іронія це долі,
А чи прикрощі земні?..
Затули мене від вітру,
Я служитиму тобі...
Ти один у всьому світі
Найпотрібніший мені...
Все дала мені природа:
Стан і очі голубі,
Що, скажи, зробить для того,
Щоб сподобатись тобі?..
Вже просила я і Бога,
Щоб поміг тобі й мені,
Щоб зійшлись наші дороги
На цій праведній землі!
Та не хоче моя доля
Усміхнутися мені...
Розділили нас дороги
Назавжди на цій землі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604390
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 05.09.2015
автор: геометрія