Не чіпайте мій сон,
Він казковий, спокійний
Про життєвий вагон,
Що швидкий та надійний.
Він спішить до кінця,
Хай би довше ще їхав,
Не прав приклад з гінця,
Що прибіг і не дихав.
Навіть станцію сто
Без зупинки хай їде,
Так сказав би будь-хто,
Бо діватися ніде.
Як зупиниться тут
Більше сон не побачу,
А відправлять на суд
На небесную дачу.
Що присудять мені,
Мабуть, Бог один знає,
Чи здадуть чортівні,
А чи рай вже чекає.
Поки бачу я сон,
Тихий мій відпочинок,
Мій життєвий вагон
Хай біжить без зупинок.
04.09.15.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604372
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.09.2015
автор: Георгій Грищенко