Тебе звуть королева стриптизу
ти живеш на дахах хмарочосів
і гуляєш одна по карнизах
коли хмарам ти робиш зачоси
Унизу пролітають епохи
загусає життя у зіницях
І щоразу затримуєш подих
розгойдавши і сонце і місяць
А ми дивимось знизу роками
на твій гордий і страшний політ
Ми усі поставали рабами
з піднебесся злизавши піт
Ми йдемо на твій поклик звабливий
забуваючи радість і біль
Раптом хтось прошепоче: „Милий...”
Або крикне крізь простір: „Стій!”
Ти була королева стриптизу
розважала небесних матросів
та раптово зірвалась до низу -
межи губ непроста папіроса
І тепер у прокурених барах
ти виконуєш пристрасні танці
І від сліз розриваються хмари
коли гинеш в борделях уранці
збірка "П`ята пора року" цикл "Літні вірші"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2015
автор: Валентин Терлецький