Краса Карпатне має меж.Про це не треба говорити.
Весною, літом й взимку теж так мариться в природі жити.
Як сонце сходить,як зника.Пташиний гомін ,листя шорох.
Як хмари линуть ,як тече ріка хвилює розум і на серці сполох.
Гірське повітря - дихати не треба,як губка наше тіло поглина.
Вода гірська-це Божі сльози з неба росою стеляться .І все тяжке -мина.
Не можу я ніколи зрозуміти чому хвилює всіх цей дивний край?
І ми , дорослі, і маленькі діти узахваті з Карпат. Тут певно Рай!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604029
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.09.2015
автор: Наши