Розмалюй мені день голубим та зеленим,
А вночі кинь у руки сріблястих зірок.
Невідомий актор неосяжної сцени -
Маг, факір, чарівник... тож зроби лише крок.
Десь лунають тужливо небесні валторни,
Застигають у відчаї, кличуть грозу.
Тільки вітер берізку до серця пригорне,
Розплете шовковисто-багряну косу.
Розмалюй вогняними свічками безодню,
Хай назавжди сховається в темряві зло.
Променисті ті очі та глибоководні -
Спалять в вічності сум, що було, те було...
Серпень 2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2015
автор: Ліна Ланська