Мабуть, йому вже не потрібно...
Не треба світлий дивний шлях,
Не треба сонце. Дощ і вітер,
Який вже осінню пропах.
Так дивно, вчора ще не тліли
Кохання дивного вогні.
Було тепло. Багаття гріло.
Нові писалися вірші.
І де тепер? Куди зникає?
І в мене двадцять є хвилин.
А він живе. І він не знає,
Що він у мене лиш один.
Мабуть, усе. І більш не треба
Цей світлий дивний теплий шлях.
Він став холодний. Сірий вітер.
І так зимою вже запах...
22.05.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2015
автор: Ірина Морська