Так пахне м"ята в квітнику
дощу сльозами вмита.
Води напилась досхочу,
життю радіє,літу.
Промінчик сонця золотий
як блискавка на небі
осяяв зелені красу,
що в чай як буде треба.
Квітки у м"яти непримітні
маленькі,синьо-голубі.
Але спішать до неї бджоли,
бо квіти м"яти запашні.
У квітнику сусіди м"яти
чарівні айстри,паничі.
І чорнобривці у жупанах,
жоржин червоні пелюстки.
Радіють що сусіди з нею,
бо аромат терпкий її
прогонить шкідників і будуть
цвісти до пізньої пори.
У квітнику напились квіти,
дощу умилися слізьми.
Промінчик сонячно-ласкавий
торкається їх струн душі.
І посмішку дарує м"ята,
радіє літу і життю.
Солодко-терпкий її запах
розносить вітер по садку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603690
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.09.2015
автор: zhmerinchanka