Останнє літо у цієї зливи.
Остання злива - крихта цього літа.
Я вже давно не був таким щасливим,
ти вже давно не бУла так зігріта
моєю ніжністю і поглядом палким,
словами тихими, що прорізають скроні.
Коли ж я був замріяним таким?
ех... Не згадати. Бачиш - літо тоне...
Най тоне, у відпустку знов летить,
тихцем розчиниться в осінній першій зливі.
А ми за ним у казку хоч на мить/
на все життя!
Нам можна все!
Щасливі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603676
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.09.2015
автор: Дід Михалич