Акуратно сад цвіте


Акуратно  сад  цвіте,
Стежечка  до  річки.
Б’ється  серце  золоте,
Ходять  білі  ніжки.

Думка  лине  у  політ,
Смілий  і  високий.
А  всього  шістнадцять  літ,
Цій  голубоокій.

Пелюсточки  з  квітки  рве,
І  шепочуть  губи.
Слово  всього  лиш  одне,
Любить,  Любить,  Любить.

Рве  пелюстки  й    кожну  мить,
Все  перед  очами.
Той,  що  входить  в  милі  сни,
Темними  ночами.

І  летять  немов  би  птах,
Ті  слова  беззвучно.
Десь  миленький  у  світах,
Може  йому  скучно.

2001р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603660
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2015
автор: Василь Надвірнянський