їй категорично не можна вмирати, Господи
я чув як вночі вона пише вірші на стінах
я чув як вона дихає в такт мелодії дощу
їй не можна вмирати
їй не можна вмирати, Господи.
в мене нема гарячих слів
але в мене є гаряче серце
і от я вкладаю його до твоїх долонь
я стаю навколішки
і прошу трохи більше ранків у тире між двома її датами
трохи більше ударів для її серця
трохи більше митей, коли серце пропускає удари.
їй не можна вмирати, Господи
поглянь як мало вона усміхалася
послухай, Господи
хай навіть мої слова для тебе нічого не значать
хай навіть мої слова нічого не змінять
подивись на неї
злякану
загнану
майже зламану
я не прошу Тебе жаліти її, ні
просто подивись
і наважся її вбити
30.8.2015р,
Львів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603594
Рубрика: Верлібр
дата надходження 02.09.2015
автор: Лань.