Усе тимчасове. Насправді, усе тимчасове –
Посади, і ранги, і ранок оцей золотий…
А радість незрадна – у щирому, доброму слові,
Та ще у дорозі, яку ти намріяв пройти.
А ще – у насназі від миті малої спочинку,
Де друзі по вірі, і порівну – іскри багать.
А ще – коли світ таки сходиться клином
І душі єднає не стлумлена віком жага.
Тоді все під силу – і задум завітний, і слово,
У множенні Світла життя осягається суть.
І навіть сентенція, та, що усе – тимчасове –
Насправді дрібниця, не варта печалі й часу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603500
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2015
автор: stawitscky