Люблю, як коні бігають на волі,
Коли вони без збруї і сідла,
Галоп коня, неначе пісня долі,
Лиш вітер гриву буйну розвіва.
Коли тумани покривають спину,
Ранкове сонце в очі загляда,
Як кожен кінь протоптує стежину,
До водопою, де стрімка вода.
Який кінь красень, коли поруч вітер,
Лиш зрідка з табуна лунає храп,
Грива в росі, як кольоровий бісер,
А водопій в них - це душі етап…
А далі у галоп табун зірвався
І стала шия наче тятива,
Де хвіст, як оперіння розвівався…
І цій красі всміхалася трава.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603210
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2015
автор: Віталій Назарук