Дарую квіти миттєвості життя,
Що подумки таїла прохолоду.
Хто ти, вчений без ім'я,
І нащо крадеш мою вроду?
Береш?! Бери мене за руку:
Куди сьогодні сонце - ми.
Тут очі не говорять про розлуку,
Тут будемо дітьми.
За часом - світ, за виром - мир,
Мій подорожній майже втомлений.
Сумні подуми - геть! Покинь!
А завтра буде новий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2015
автор: Olana Bilukha