Зазирнула в душу, в ній порожньо, темно,
свічку сивим пилом вітер загасив.
Її запалити, то справа даремна,
бо немає в серці ні вогню, ні сил.
Де шукати іскру, щоб розсіять морок,
відродити віру в моїм серці знов?
Від його багаття залишився порох,
в ньому все згоріло: мрії і любов.
Я не хочу тліти, в мороці блукати,
безталанно жити з тугою в душі,
від своєї долі подаянь чекати,
на папір солоні сіяти дощі.
Може пошукати щастя там, де Сонце
в золотій короні осява блакить,
затиснути промінь у своїй долоньці,
і від нього свічку знову запалить?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603167
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2015
автор: natali.voly