А про війну ніхто не хоче чути.
Усім наср…и, що сочиться кров.
На часі інше – файно кайфанути
І почитати щось там про любов
Або про сливку, що мурахи з’їли,
Про дівку блудну, що липка, мов мід.
Навіщо це – читати про могили,
Про страх, про рани, про вогню сморід?
Отак проср...мо Україну-Матір,
Розділять її свОї і чужі.
Не московини будуть винуваті -
Байдужість, що злеліяли в душі.
Пробачте, за деякі слова. Саме так відчувалося.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602799
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.08.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)