Ми - не з тими, кого ми любили
Ти вже в сни не приходиш мої
І не стукаєш променем вранці,
Ми давно не належим собі,
Ми - вже долі суворої бранці.
Вітряки відкрутили події,
А вітрила несли не туди,
Ми не з тими, кого ми любили
І шляхи розійшлись назавжди.
Іній дуже закоханий в скроні,
Сріблом стелиться він без жалю,
Хоч роки пронеслися як коні,
Ще жевріє десь тихе “люблю”...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2015
автор: Шостацька Людмила