[b]Сьогодні,один,біля моря присядеш,
На прогрітий сонцем впадеш пісок,
Під дотик бризу,на обрій поглянеш,
І захід сонця там буде,та алих думок.
Не бійся,відкрийся спокусам приливу,
Це не любов,а дотик до мрій.
Послухай море,і бурю тремтливу,
Що захоплює подих та розум твій.
Ти вірити можеш,вітру і хвилям,
В подиху й плеску немає брехні,
Їх наміри чисті,і спільним зусиллям,
Над теплим морем взлетиш уві сні.
Не потрібно любові,щоб вміти літати,
Ті крила даються тільки на час,
А мрії твої,щоб не страждати,
Коли ті відійду́ть,що зрадили нас.
Але море тебе не покине,
І зорі в ночі,як спогади ті,
Хтось яскравіше,а хтось і загине,
Так і в серці,з людьми у житті.[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602060
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2015
автор: Олександр Фенікс