[i] [b] [color="#b51616"] Господи.. Живий!!.
Не бачились вічність..[/color][/b][/i]
[i][b][color="#171dd1"]Ти куйовдиш мою лісополосу-
Покохай мене, рідний..Візьми..
Я заждалась уже твого голосу,-
Тепле літечко гірше зими..
Ні,- не там.. Лоскочи горошиночку..
Та,- не пальчиком, ніжним отим!.
Так.. Зроблю,- почекай лиш хвилиночку..
Ти без поспіху,- в Космос злетим
Дуже швидко..А пестощів хочеться,-
Отих, наших.. Котрі немов біль!.
А дружочок хай не морочиться-
Іще вимете пил звідусіль..
Так..На вушко.. О, Боже!..Це,- зваблює!.
Язичком проникаю в уста,-
Роблю рухи!. Тебе це розслаблює?
Де та ніга твоя золота?.
Дай у руку.. Тремтить.. Ніжно гладжу я..
Помасуй мені груди злегка,-
Як ти робиш.. Стискаю та зваджую,-
Вже тремтить від бажання рука..
Ну ходімо!. Я млію.. У ліжечко..
Ти про плечі?. Отак як той раз!?
Погорташ її немов книжечку!.
Мою душу приведеш в екстаз!!!
[/color][/b]
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601936
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.08.2015
автор: Янош Бусел