Життя…

А  час  йшов.  Грала  доля  в  шахи,
Здавала  людям,  нову  колоду  карт.
На  весні,  повертались  птахи,
В  когось  фініш  був,  а  в  когось  тільки  старт…

Час  йшов  та  тасувалася  колода,
Дарувались  нові  ролі,  в  грі.
Та  знов  вчорашня,  забувалась  мода,
Й  на  світанку,  гасли  ліхтарі…

Час  йшов  і  випадала  карта  –
Тобі  в  дарунок,  нове  падіння  й  зліт.
Та  в  цій  грі,  буде  –  не  до  жарту,
Бо  в  цій  грі,  лише  тебе  –  чекає  світ…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601853
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.08.2015
автор: Осінній Вальс