[i]Одного разу ти сказав мені: "Я йду!"
Згоргувши вузликом надії-сподівання,
Залишив сльози, розпач, кривду й самоту,
Мені-не встигнувшій натішитись коханням.
Ти зник- як в бездну канув. Я жила одна,
Тебе хотіла чим скоріше позабути,
На мить замешкалась , та шкидко вийшла з дна,
В якому вже була готова потонути,
І раптом ти... з'явився, наче на яву
В моєму сні-новому й чистому папері,
Ти запитав мене: "Як справи? Як живу?"
-Живу, тримаючи відчиненими двері...
20/08/2015.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2015
автор: Наталя Хаммоуда