Є ми, природа,молодість і впертість,
Є старість,перехід віків,
А потім розуміння смерті...
І просто інші виміри буття.
******
Яка ж це магія, чогось?...
Це прірва струмення безодні.
Коли ще жінка в формі, любить,
При цьому знає,що вже нелюбима.
********
Втомитись можна за життя
І без користі вмерти,
Ходити тінню у буття,
І знову невоскрести.
*********
Така краса...схід сонця,
На добридень...
і втому нашу проваджа,
на добру ніч,жар-птиця.
********
Поетами стають у лоно,там,
Клеймо чіпляють зразу .
Та стати ненародженим творцем,
Народженим не по зубам.
********
Найбільше презирство,
боятись початку,
Найбільше з принижень,
не вміти прощати,
Розуміння у цьому одне,
Втрачаєш життя і себе.
**********
Запитують допитливі,навіщо пишеш?
Тобі ніхто ще не платив?...
Які чудні,ви люди стрейчі
Не все продажне в світі цім.
*********
Так терпнуть сухожилля у дерев,
Тримаючи,віками гілля,
Так трепетно скидають
пелюстки з долонь,
Ще неуквітчаного саду.
*********
Ой сльози,сльози...ви ж чужі!
Хіба в вас скільки солі?.
Повірте... цілий віз,утріть і ви ,
Свої на грам, солодші стануть.
*********
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601005
Рубрика: Рубаї, хоку, танка
дата надходження 20.08.2015
автор: Плискас Нина