Це – не АТО.
Війна це затяжна.
Триває заборона нападати…
Місцевий люд і воїв бородатих
вбиває тисячами сатана.
Який абсурд!
На паузі – війна…
Вона регоче і шалено виє!
Ці місяці-хвилини перемир’я!..
Такого ще не бачили кіна!
Озброєні більш-менш захисники
окопи вже навчилися копати.
Та знову нападають окупанти –
Московії сини і байстрюки.
Нещадно нищать селища й міста –
так захищають жителів Донбасу.
Тлумачать світові рашиську расу.
Їх на смітник історія зміта.
Вони – катюги справжні, саме ті.
Змивають кров і кажуть, руки чисті.
Переперевертні, нові фашисти
маскуються на світу видноті.
Й не видно де своє, де гуртове.
Диктується процес переговорний.
Шматує Україну біс проворний,
та ще лишилось братство фронтове.
Снують сепаратюги між людьми
тенета еленерно-деенерні.
Вони – маріонетки есесерні,
та тільки ж не безвольні вівці ми.
Ніхто не порятує окрім нас
нам Господом даровану державу.
Позбудемось держателів іржавих!
Терпець урвався – мир здобути час!
Упали маски, милом змився грим,
та в небесах зависли запитання:
АТО на Сході – це війна остання?..
За що нечистий виторгував Крим?..
За що незламні духом йдуть на смерть?
За кого в перемир’ї гинуть хлопці?
На прив’язі тримають добровольців…
Невже рогатий сам збереться геть?
Невже пекельний мир нам не набрид,
хоч і бандити в цьому пеклі гинуть?..
Не задобрити, краще вбить скотину –
то ж нелюд сатанинський, то – гібрид.
Під виглядом угод «аля-улю»
угодників біс хоче заманити –
під Рашу й Конституцію змінити,
і владу, підконтрольну лиш Кремлю.
Війну приніс Вкраїні «Руській мір».
І досі грізно сунуть гумконвої.
А ті, що оголили всі кордони,
сховалися в Росії, не в тюрмі.
І ходить гола правда між людьми.
А браття-мародери гарбузові
в нас вимагають буферної зони.
Невже вже сепаратний мир гряде?!
Розкаже хто й почує правду хто?..
Під гул снарядів – проповідь гітари…
А пляжі переповнені і бари…
Так це війна чи затяжне АТО?!
Оце ж моя країна-навпаки…
Чи виживає, чи таки живе так?
На блокпостах – бійці в бронежилетах,
а на пляжу – засмаглі юнаки.
Диявол заварив договорняк.
Війна – гібридна.
Звіть те, як завгодно,
та буде ще, вже йде війна народна –
йде волонтер на ймення Залізняк!
Серпень, 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600678
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.08.2015
автор: Олександр ПЕЧОРА