Привіт, незнайомцю!
Наснилась чомусь наша зустріч,
На зламі часів, на зворотньому боці життя.
Збиваючись, вкотре
збираючи сонце у люстро,
Долаємо ночі і дні, перебігши буття.
Привіт, незнайомцю,
якими блукаєш стежками?
В холодному небі не гріють далекі свічки.
Птахи тут безкрилі,
безликії, як оригамі.
В горах сталактити, неначе колишні річки.
Привіт, незнайомцю,
чом погляд підводиш зухвало?
А що там на серці,чи є воно в тебе,чи ні?
Здаєшся знайомим...
Тобі я колись віщувала?
Але то було мабуть зовсім у іншому сні.
Привіт,незнайомцю!
Скажи, а чому одинокий?
Здавалось все добре, он ліра чарівна в руках.
Мелодія плаче,
Вливається в вічність неспокій,
Злітаєш? Назавжди? Та тільки ти зовсім не птах...
18.08.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600651
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 19.08.2015
автор: Лина Лу