[b][i]Ми так швидко закохуємось[/i][/b]
[i]Нас сотні кілометрів розлучають,
Між нами вулиці, в яких життя кипить.
Від погляду метелики палають,
І відчуття це не продати, не купить.
Ти просиш: не тікай, кохана, швидко,
Бо скоро прилетить томлива осінь.
Загубить пелюстки зів`яла квітка
І долі розпрощаються назовсім.
Та поки золото іскриться за вікном
І медом розливається на квіти...
Я заспокоюю думки свої вином,
Під назвою "Останнє наше літо".[/i]
[i]Для тебе[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600169
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.08.2015
автор: Karo