Втікає час...Підступно й тихо.
Тіка від нас, зробивши лихо.
Мов дим, що в'ється через піч,
Тіка невпинно, день і ніч.
Тіка, невидимий і злий,
Тікає злодій кочовий.
Він вічно обкрадає нас,
Цей невловимий, хитрий час.
Нема від нього вороття,
Бо краде він у нас ЖИТТЯ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600132
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.08.2015
автор: РОМАН СОБОЛЄВ (В СТРИГУН)